- оперити
- —————————————————————————————опери́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оперити — див. оперяти … Український тлумачний словник
оперений — рідко опі/рений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до оперити, опірити. 2) у знач. прикм., перен. Який вийшов із дитячого віку, досяг зрілості; дорослий … Український тлумачний словник
оперення — я, с. 1) Дія і стан за знач. оперити і оперитися. 2) Покрив із пір я у птахів. 3) спец. Вертикальні або горизонтальні площини на задній частині корпуса деяких машин і механізмів для забезпечення стійкості в русі та керованості … Український тлумачний словник